ЯК НЕ З’ЇХАТИ З ГЛУЗДУ, НЕ ВИПАСТИ В ДЕПРЕСІЮ, А ВИТРИМАТИ І ВИСТОЯТИ ФІЗИЧНО І МОРАЛЬНО ТОДІ, КОЛИ
Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.
Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна.
І чим довше цей стрес триває, тим більш руйнівні його наслідки.
Тим більше ушкоджень на всіх рівнях.
Тим далі від внутрішньої рівноваги, що логічно призводить до виснаження і ослаблення на всіх можливих рівнях:
фізичному,
матеріальному,
емоційному
та моральному.
Рахую, що громадянський обов’язок кожної свідомої людини в тилу - не дозволити собі цього.
Ми маємо бути здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути корисними.
А ще й для того, щоб не забирати час та шанс отримати допомогу тим, кому вона зараз більш необхідна.
Як це зробити?
Позитивна психотерапія Н.Пезешкіана пропонує відстежувати напрямки, куди затрачаються та спрямовуються наш час, сили та ресурси, користуючись балансною моделлю.
базисна модель Пезешкіана
Балансна модель складається з чотирьох важливих сфер:
ТІЛО,
КОНТАКТИ,
ДІЯЛЬНІСТЬ,
ДУХОВНІСТЬ.
Оскільки ці сфери не компенсують одна одну, надзвичайно важливо намагатися рівномірно приділяти увагу та розподіляти сили, відновлювати та берегти кожну з них.
Наприклад, ТІЛО. Наше тіло – це наше здоров’я та самопочуття, сон, режим, харчування, фізичні навантаження тощо.
Сьогодні особливо складно в дорозі, чужих містах або країнах, за постійним моніторингом новин, дбати про власне здоров'я. Майже у всіх порушений графік сну, праці та відпочинку, втрачена можливість адекватного здорового харчування.
Але саме зараз, коли не до «соплєй», немає часу та можливості не те що прожити, а навіть усвідомити весь спектр своїх почуттів - велике емоційне навантаження як раз накопичується в тілі, і існує досить високий ризик прояву на психосоматичному рівні.
«Чарівної» пігулки, якщо не спиться, не їсться, всередині все перевертається - не існує. Потрібно розуміти, що специфічні медичні препарати - це досить серйозно, і не можна самим собі призначати. А тим хто в інших країнах - буде вкрай складно їх отримати. На це потрібно зважати, враховувати та за можливості не допускати.
Варто пам’ятати і повсякчас нагадувати собі, що тіло – це дім нашої душі та інструмент за допомогою якого ми можемо свої найкращі думки та наміри втілювати в життя. Тому про тіло важливо дбати, на стільки, наскільки це можливо в існуючих умовах.
В практичному сенсі пропозиція така: нехай 25% часу та уваги щодня буде спрямоване на власне тіло: спорт (фізкультура) або навпаки відпочинок від важкої фізичної праці, сон, здорове (а це не означає, що дуже матеріально затратне) харчування, адекватне лікування та профілактика, у разі виникнення або прояву захворювання. Обійми, дотики, і будь які приємні фізичні контакти також належать до цієї категорії.
Власне КОНТАКТИ.
Нам важливо бути в контакті з іншими людьми завжди, а особливо зараз. Саме наші комунікативні зв’язки, точніше їх якість та спрямованість, у великій мірі, визначають наш настрій, вдоволеність, спокій та конструктивну налаштованість.
Спілкування з близькими, друзями, колегами, зі старими знайомими, з новими знайомими, і постійний контакт з новинами – це актуальна потреба з однієї сторони, неабияке навантаження з іншої та відповідальність з третьої.
Зараз багато скарг на перенасичення інформацією та контактами. Це одночасно і необхідність, і великий емоційний тягар та обтяження.
Що ж робити?
Якщо самі близькі та рідні люди «нагнітають» і потребують від вас часу, емоцій, інформації, просто бути поряд, звичайно ми не можемо просто відмовитись від них остаточно, але точно можемо і повинні керувати дистанцією та своєю включенністю в спілкування.
Якщо ви помічаєте, що розмови на певні теми або з певними людьми вибивають вас з й до того хиткої емоційної рівноваги – ваша первинна задача подбати про себе, запропонувати інші теми, перейти з формату телефонних розмов у формат переписки, прямо сказати, що зараз немає емоційного ресурсу для спілкування, і що ви вийдете на зв’язок пізніше.
Яким би це не здавалося «егоїстичним», слідкуйте, щоб на взаємодію та спілкування у вас припадало не більше 25% часу та внутрішніх ресурсів. Навіть якщо у вас діти, літні батьки, і всі від вас чогось чекають і вимагають. Пам’ятайте, від того, що Вам зле – нікому краще не буде.
В той же час, якщо є контакти та люди, які надихають, цікавлять, спілкування з якими позитивно впливає на вашу емоційну сферу та самопочуття – дозволяйте собі отримувати таку важливу сьогодні підтримку. Не потрібно соромитися, або фантазувати, на кшталт того що «не зручно», «ми вже їм набридли», «що про нас подумають». Зараз створюється багато груп та заходів, які якраз і спрямовані на тепле спілкування та конструктивну взаємодію.
Зверніть увагу: тим, кому спілкування забагато – варто дати собі час і можливість відновитися на самоті, в тиші і спокої. Кому для нормального самопочуття вкрай важливо бути в контакті з іншими – шукати і прагнути його.
До речі, основний канал висловлення емоцій – це вербальний. Якісне спілкування – найкраща терапія, профілактика нервових зривів та ресурс. Тому кожен з нас має подбати про себе, а не перекладати цю місію на інших і чекати, що «врятують».
ДІЯЛЬНІСТЬ. Діяльність – це другий найкращий вид терапії та самозбереження в складних емоційних та стресових умовах.
Діяльність необхідно зараз розглядати як:
джерело і засіб для існування,
можливість бути соціально активним і корисним,
як ресурс і спосіб самовираження та емоційного відновлення.
Оскільки зараз багато людей залишилися без звичної, прийнятної та зрозумілої для них діяльності та роботи, і опанування нових професій та видів діяльності – це також стрес, важливо знайти і дозволити собі робити ще й те, що просто приносить задоволення або емоційно розвантажує.
Як би дивно і сумно водночас це не звучало, але наразі час для неабиякої креативності. Запитуйте себе, як приготувати смачно з того, що є? Як облаштувати нехай тимчасове, але помешкання, щоб хоч якось створити затишок? Що я можу ще робити в цьому житті і чим я можу бути корисною іншим? Пересаджування квітів, допомога збирати або розбирати гуманітарну допомогу, курси вивчення іноземної мови, написання постів, ведення щоденника, арттерапевтичне малювання – це доступні і дієві ідеї, чим можна наповнити та розширити свою діяльність сьогодні.
ДУХОВНІСТЬ. Наша духовна сфера – це те, з чого починаємося ми, як особистості…і закінчуємося, до речі, також.
Сюди входить все про що ми думаємо, мріємо, віримо. Це дуже важлива сфера, не дивлячись на те, що її не можна помацати на дотик. В той же час, коли все що ми вважали міцним матеріальним фундаментом або зруйноване, або не в зоні доступу - думки, цінності, життєві принципи, висновки та рішення, мрії та плани на майбутнє – це те, що може бути вогником в тунелі, потужним внутрішнім ресурсом, та опорою.
Важливо тільки не помилитися з вектором думок, висновками, цінностями та мріями.
Війна, втрати… втрати життів, які не компенсуються, поламані долі, плани, мрії вимагають переосмислення, принципових висновків, нових цінностей та рішень, знаходження нових сенсів: на рівні поведінки та можливостей, на рівні цінностей та людських взаємин, на рівні цінностей та громадянської позиції.
Важливо знаходити час для того, щоб думати, переосмислювати, шукати опори в цінностях, вірити, мріяти, планувати майбутнє.
Отже, рівномірний та справедливий розподіл часу та власних ресурсів між усіма чотирма сферами, допоможе нам бути сильними морально і фізично, бути активними і дієвими, бути людяними і мати взаємини навіть в період жахливої війни, а також думати, мислити, міркувати, поважати цінності, знаходити нові сенси, відновлюватися, розвиватися!
Бажаю всім нам миру та скорішої перемоги, бути морально сильними, бути фізично здоровими, бути живими!
Правильних думок та корисних дій! Слава Україні!
З повагою, психолог, психотерапевт Тетяна Яненко
У Психолога
психолог Автор: Татьяна Яненко. добавить психолога в избранные
