Особливості реакцій дитини на стресогенну подію

До групи особливого ризику потрапляють малі діти, бо їх мозок, що швидко розвивається, дуже вразливий. Травма у ранньому дитинстві пов'язана із зменшенням розміру кори головного мозку. Ця область відповідає за багато складних функцій, включно з пам'яттю, увагою, сприйняттям, мисленням, мовою і свідомістю.

Діти віком до 2 років

·       Стають більш примхливими;

·       Частіше кричать чи плачуть;

·       Порушення апетиту, зниження у вазі або проблеми із травленням;

·       Порушення режиму сну;

·       Порушення мовної діяльності;

·       Наявність проблем із пам'яттю;

·       Демонструють бажання бути у тісному контакті з близьким (щоб дорослі тримали на руках, обіймали).

Діти від 3 до 6 років

·       Регрес у поведінці та емоціях;

·       Нічне чи денне нетримання сечі;

·       Істерики та плач;

·       Підвищена чутливість до звуків, яскравого світла;

·       Болі в області шлунково-кишкового тракту;

·       Проблеми зі сном та кошмари;

·       Страх розлуки зі своїми батьками;

·       Зниження концентрації уваги, пам'яті;

·       Імітація травматичної ситуації.

Діти віком від 7 до 10 років

·       Болі в області шлунково-кишкового тракту;

·       Проблеми зі сном та кошмари;

·       Проблеми з навчанням, концентрацією уваги та пам'яттю;

·       Злість, агресія, дратівливість;

·       Пригніченість та страх;

·       Виникнення хибних спогадів;

·       Бажання постійно говорити про те, що сталося, або відмова обговорення події;

·       Cоціальна ізоляція.

Підлітки

·       Підвищена агресія, гнів та дратівливість (бійки з однолітками)

·       Ризикована поведінка;

·       Страх виходити з дому;

·       Соціальна ізоляція;

·       Проблеми зі сном та кошмари;

·       порушення харчових звичок;

·       Проблеми з навчанням, концентрацією уваги та пам'яттю;

·       Уникнення емоцій та почуттів;

·       Скарги на фізичний дискомфорт;

·       Депресивний стан;

·       Суїцидальні думки;

·       Самопошкодження.

Якщо поведінка вашої дитини викликає тривогу, ви можете звернутися за допомогою до професіонала.

⁰0⁰0000000000000000000000

ДIТИ ТА ТРАВМАТИЧНI  СИТУАЦІЇ. Рекомендації БАТЬКАМ.

Коли дитина перебуває в небезпечній ситуації або стикається з травматичною подією, складно передбачити її реакцію. Вона може бути в діапазоні від стану “замороженості” до сильного афекту.

Пам'ятайте, що спостереження ситуації, яка загрожує життю або фізичній безпеці близької людини, також може бути травмуючим для дитини.

Дотримуючись певний рекомендацій, батьки можуть надати першу допомогу дитині та знизити тривогу та рівень стресу.

Якщо ви перебуваєте з дитиною у сильній стресовій ситуації або травматичній події, намагайтеся зберігати спокій та заспокоювати дитину. Почуття безпеки може дати тілесний контакт (обійми, дотик).

Говоріть зі своїми дітьми про те, що відбувається, зрозумілими словами, що відповідають віку дитини.

ПІСЛЯ події.

Те, як дитина реагує на травматичну подію, залежить від тяжкості травматичної події, віку дитини, наявності близьких поряд та підтримки, яку вона отримує.

Скажіть дитині, що подія вже закінчилася і вона у безпеці.

Дайте дитині можливість розповісти про те, що сталося або що вона про це думає.

Підтримуйте її потребу ділитися переживаннями та ставити запитання.

За можливості, проводьте більше часу з дитиною. Підтримуйте та пояснюйте почуття, які переживає дитина.

Організуйте звичний розпорядок дня.

Реакції дітей, які постраждали від травматичної події, можуть періодично повертатися. Це може статися, коли вони побачать або почують нагадування про травмуючу подію.

Дізнайтеся більше про загальні реакції на стрес: https://www.samopomo.ch/mental-health/s … nd-burnout

Отредактировано Натали (2022-03-05 11:05:29)

Що таке флешбек? Як собі допомогти?

У тих, хто в минулому пережив травматичну подію, можуть траплятися флешбеки. Флешбек – мимовільні спогади з минулого, болісні та лячні. Здається, що минула травма відбувається зараз. Під час флешблеків буває важко сприймати реальність.

Як ви можете допомогти:

1. Скажіть собі, що це спогади, що це не відбувається зараз.

2. Зробіть повільні, глибокі вдихи. Глибоке дихання є важливим, тому що воно збільшує кисень у вашому організмі і допомагає швидше вийти з тривожного стану.

3. Зосередьтеся на навколишньої реальності за допомогою органів відчуттів. Подивіться на предмети, що оточують вас, послухайте звуки або увімкніть музику.

4. Носіть завжди із собою предмет, який може вас заспокоїти та повернути в сьогодення.

5. Доторкніться до чогось дуже холодного або гарячого.

Як ви можете попередити флешбек?

Ознаками майбутнього флешбеку може бути зміна настрою, дихання, раптовий жар або озноб, помутніння зору. Спробуйте визначити, що викликає спогади. Це може бути зовсім незначна дрібниця, на яку зазвичай ви не звертаєте увагу.

Розуміння цих ознак може допомогти вам впоратися з флешбеками або послабити їх.

Інформацію про способи самодопомоги ви можете знайти на сторінці: https://www.samopomo.ch/self-care

Гострий стресовий розлад

Поодинокі або повторювані стресові, психотравмуючі ситуації -- наприклад, важка фізична або психічна травма, фізичне, сексуальне насильство або загроза смерті, можуть спричинити появу симптомів гострого стресового розладу.

Симптоми гострого стресового розладу (якщо подія сталася протягом попереднього місяця):

* Інтенсивний психологічний чи фізіологічний дискомфорт при нагадуванні про травматичну подію;

* Періодично повторювані, мимовільні та настирливі неприємні спогади про подію;

* Дисоціативні реакції (наприклад, флешбеки), за яких людина відчуває ніби травматична подія повторюється знову;
Дереалізація (змінене відчуття реальності), під час якої в людини змінюється сприйняття, виникає відчуття приголомшення або уповільнення часу чи все сприймається «застиглим»;

* Порушення сну (труднощі з засинанням, уривчастий сон, безсоння, повторювані неприємні сни про подію);

* Спроби уникнути болісних спогадів, думок чи почуттів, пов'язаних із подією;

* Спроби уникнути зовнішніх нагадувань (людей, місць, розмов, предметів, ситуацій), пов'язаних з подією;

* Зміни в поведінці, що бентежать саму людину або людей, що її оточують (наприклад, агресивність, соціальна ізоляція або самоізоляція);

* Дратівливість або безпричинні спалахи гніву;

* Настороженість та гіперпильність;

* Проблеми з концентрацією уваги;

* Скарги на не пояснювані фізичним станом соматичні симптоми (наприклад, параліч, втрата мови або втрата зору).

Хронічний стрес, з іншого боку, викликають тривалі стресові стани, що поступово виснажують ресурси, необхідні організму для того, щоб упоратися з цими станами. Це може призвести до повного виснаження. До причин хронічного стресу належать тривалі подружні зради, велике навантаження, недосипання, погані міжособистісні стосунки або неадекватні умови життя.

telegram https://t.me/samopomic

Facebook https://www.facebook.com/Samopomich-100316465941232/

Детальний алгоритм дій — у каруселі. Також ознайомтеся з пам’яткою щодо правил поведінки з людиною у шоковому стані 👇🏻

➕ Не час питати, що людина зараз відчуває — стабілізацією буде займатися спеціаліст. Провокуючи людину на плач та емоції цими питаннями, ви можете зробити ще гірше.

➕ Намагайтеся відвести людину в безпечне місце і не наражати себе та її на небезпеку. Якщо постраждалий дуже агресивний (це одна з реакцій шоку), і ви побоюєтеся за себе, знайдіть іншу людину, якій потрібна допомога.

➕ Говорить чітко, спокійно, короткими реченнями, робіть великі паузи. Без зайвих розумних слів. Утримайтесь від активної жестикуляції. Зараз ви — опора для постраждалого.

➕ Не вступайте у суперечки з людиною. Вона може говорити й таке, що не збігається з вашим світоглядом, кричати і лаятися. Не реагируйте на це. Дотримуйтесь інструкції.

➕ Не просить «заспокоїтися і припинити». У вас просто не вийде. А у людини може погіршитися стан та розвинутися ПТСР.

Отредактировано Натали (2022-03-05 11:30:48)

Багато з нас зараз відчувають свою провину за те, що не можуть приєднатися до лав ЗСУ та боронити країну або знаходяться у безпеці в містах, де немає загрози обстрілу.

Цей стан зветься «провина вцілілого». Ми хочемо вам нагадати, що ви ВЖЕ робите дуже багато і допомагаєте своїй країні.

Отредактировано Натали (2022-03-05 11:36:17)

Друзі! Ми знаємо, як всім зараз страшно — ми теж налякані. Проте, у нас є декілька порад, які допоможуть мислити тверезо та не залетіти у панічну атаку.

❌ Припиніть думскролити. У поточному стані хочеться мати ілюзію контролю, тому ми постійно переглядаємо новини — не слід цього робити. Залиште один новосний ресурс. Наприклад, офіційні акаунти ЗСУ або Офіса Президента.

❌ Не намагайтеся планувати та фантазувати майбутнє. Швидше за все це збільшуватиме вашу тривогу, а мозок підкидатиме найгірші сценарії.

‼️ Що робити у разі панічної атаки? Поради Нателли Дубашидзе:
1. Починайте рахувати та зробіть вдих через ніс на рахунок 4, видих через рот на рахунок 8. Видих має бути вдвічі довший за вдих.
2. Випийте теплий напій або потримайте руки під теплою водою.
3. Ваша задача — розслабити всі м'язи. В цьому допоможуть дихальні вправи та легка розминка.
4. Намагайтеся пам’ятати, що цей стан закінчиться.
5. Не зосереджуватись на тілесних відчуттях, перемикайте увагу на побутову діяльність, при цьому промовляючии, що саме робите, щоб відволіктися від негативних думок.

Тримаймося разом. Бережіть себе 🇺🇦

Киевский Дворик