ПРИНЦИП КИСНЕВОЇ МАСКИ
У Психолога » Війна »
Хто хоч раз, подорожуючи літаком, попадав в неприємну ситуацію проходження зони турбулентності або технічні несправності, чув, як стюардеси починали інструктаж: «Спочатку кисневу маску надягаємо на себе, потім – на дитину».
Сенс цієї фрази в тому, що допомогти тим, хто безпомічніший, слабший, молодший, залежний від вас ви зможете лише тоді, коли самі будете «в ресурсі», будете в змозі поділитися не своєю панікою і розпачем, а стабільністю і впевненістю.
Проте це неможливо зробити, якщо переповнити себе тривожною, болючою, руйнуючою психіку інформацією – а такими є практично всі новини з моменту початку війни. Не читати їх неможливо і непотрібно – інформаційна ізоляція така ж фатальна й деструктивна, як і перевантаження новинами. Істина, як завжди, десь посередині, тобто нам доведеться опанувати навичку бути в курсі подій – і при цьому не збожеволіти від відео і світлин, на яких реальне пекло: зруйновані міста, заплакані діти, розстріляні невинні люди…
Але якщо переповнитися цим, психіка не витримає. І тоді ми і наші діти, наші старенькі родичі стають жертвами цієї інформаційної інтоксикації: ми не здатні їм допомогти, впадаємо в істерику і стаємо безпомічними, стаємо легкою здобиччю війни.
Щоб не потрапити в ситуацію перевантаження важкими новинами і емоціями, варто дотримуватися буквально чотирьох простих правил – як не дивно, вони здатні суттєво виправити ситуацію на краще.
1 Не читайте новини годинами. Має працювати правило 10 хвилин: медики знають, що це – мінімальний час, необхідний для відновлення організму після навантаження. Читайте новини не довше цього терміну і робіть паузи не менше ніж на цей час, які заповнюйте абсолютно мирною активністю: читайте хороші, свої улюблені книжки, слухайте музику (мелодійну, інструментальну – але не «важку»), малюйте, приготуйте щось поїсти. Звичайно, це можливо лише тоді, якщо ви в відносній безпеці, але навіть якщо ні – відволікатися життєво важливо: поговорити з дитинкою, проспівати їй пісеньку, помолитися – кому що допомагає.
2 Якщо є можливість – займіть себе такою діяльністю, яка буде корисна іншим. Жінкам і дівчатам можна йти волонтерити, чоловіки зможуть захистити свою країну також в теробороні або на фронті – навіть якщо не прямо зараз, війна розвивається хвилями, ви ще будете потрібні своїй країні, коли необхідні будуть свіжі сили. Почуватися потрібною людиною – неймовірно важливо в такі часи, це тримає на плаву, оскільки надає вашому життю сенсу. Але ваша користь може бути навіть невеличкою, ніхто не вимагає ввід вас подвигів, які ви просто «не потягнете»: мурашка теж робить маленький вклад, але разом мурашник – сила! Допоможіть тим, хто поруч, посидіть з дітками сусідів, плетіть светри чи шкарпетки для військових, переберіть свій і дитячий одяг, постільну білизну, консервацію – щось ви точно зможете пожертвувати біженцям чи армії. Робіть кожен день маленькі, але хороші справи – і ви відчуєте хоч і невеличке, але полегшення.
3 Якщо є така можливість – відновлюйте фрагменти з «мирного», довоєнного життя. Робіть те, що ви любили раніше, а можливо, на щось не вистачало часу? В ситуації, коли у вас тимчасово немає роботи і немає можливості виявляли якусь суспільно корисну активність (наприклад, маєте маленьких діток або стареньких людей під своєю опікою і не можете їх залишити, щоб іти волонтерити) – займіть розум тим, що стане вашим скарбом в будь-якому випадку, що неможливо буде у вас відняти. Вчіть іноземну мову (в будь-якому випадку знадобиться), опановуйте якість навички в IT-сфері – що завгодно, що посилить вас і збільшить ваш потенціал.
4 Якщо маєте діток – обов’язково читайте, малюйте, займайтеся з ними, не полишайте шкільних занять – після надто довгої перерви, та ще й на фоні стресу їм буде важко повертатися до навчання, тож ви не тільки будете відволікатися, але й підтримаєте їх інтелектуальну активність. Людина – не лише організм, але ще й мозок – то ж важливо зберегти не тільки тіло, але й інтелект. Навчання, як часточка мирного життя, внесе стабільність в стан дитини, не дозволить зруйнувати остаточно її світ. Старайтеся при можливості дотримуватися всіх колишніх ритуалів: якщо ви в безпеці, в евакуації – гуляйте, намагайтеся вставати й лягати спати вчасно, дотримуйтеся режиму дня - це дуже важливо, щоб не допустити дестабілізації психіки.
5 Спілкуйтеся із врівноваженими, поміркованими людьми, від яких ідуть хвилі спокою, а не паніки. Оточення багато що вирішує, і якщо навколо вас переважають люди, що впадають в істерику, дуже важко не заразитися цим. Дотримуйтеся «гігієни спілкування» - зараз нерви у всіх оголені, легко спалахують конфлікти, легко актуалізуються сварки, образи… То ж дотримуйтеся хоча б такого принципу: хай це не піде далі мене, і навіть якщо інші на в змозі стриматися – я не буду поширювати далі цю згубну емоційну хвилю. Колись війна закінчиться – і країні будуть потрібні люди, які зможуть її відновлювати. Хай вони будуть максимально морально здорові – і нехай це будете саме ви!
З повагою, психолог Царенко Наталія.