HELEN CHANNEL - международный форум-рупор об исследованиях прошлых воплощений, а также о жизни в текущем воплощении

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.

К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы

Страница:   1 … 6 7 8 9 10 … 14  

Сообщений 141 страница 160 из 271

141

  • Автор: Алла
  • Активный участник
  • Алла
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 421
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Пол: Женский
  • Провел на форуме:
    2 дня 1 час
  • Последний визит:
    2022-07-03 03:13:28

Что такое "синдром выжившего" и как с ним справиться: советы психологов

Анна Нестерова 24 июня, 2022
   
С началом полномасштабного вторжения войск РФ на территорию нашей страны жизнь украинцев разделилась на "до" и "после".

В настоящее время оккупанты не оставляют попыток захватить украинские населенные пункты - они наносят сокрушительные удары по гражданским объектам, убивают мирное население, похищают и пытают людей, занимаются мародерством.

Те, кому удалось выжить в хаосе войны и найти себе безопасное пристанище могут столкнуться с гнетущим чувством вины, которое постоянно нарастает. Такое состояние называется "синдром выжившего" и оно способно приводить людей к серьезным проблемам, начиная от адреналиновой зависимости и суицидальных мыслей, заканчивая алкогольной и наркотической зависимостями.

Синдром выжившего - это сильнейшее чувство стыда, сожаления и вины за то, что человеку удалось выжить или за то, что его жизнь более комфортная и спокойная нежели у его близких. 

Как именно возникает "синдром выжившего" и каковы его симптомы? Как человеку справиться с чувством всепоглощающей вины и наполнить свою жизнь новым смыслом?

Об этом Gloss.ua поговорил с квалифицированными специалистами, которые разъяснили, как правильно вести себя в подобной ситуации.

"Не запрещайте себе проявлять эмоции и общайтесь с людьми, имеющими схожий опыт"

"Синдром выжившего – это одна из форм ПТСР (посттравматического стрессового расстройства). Он характеризуется переживанием постоянного чувства вины из-за того, что человек смог выжить во время войны/переехал подальше от фронта/эмигрировал/не получил ранения в отличие от знакомых или друзей и т.д.

Термин появился в 1949 году. Его ввел " в обиход" выживший в концлагере Освенцим нидерландский психиатр Эдди де Винд. Он использовал термин "синдром концентрационного лагеря" в отношении переживаний бывших узников нацистских концентрационных лагерей и лагерей смерти.

Чаще всего синдром имеет следующие симптомы:
-постоянное чувство тревоги и вины из-за своей безопасности;
-апатия;
-бессонница;
-ночные кошмары;
-постоянные перепады настроения;
-депрессивные состояния;
-абстиненция;
-социальное отстранение.

Как себе помочь, если нет возможности обратиться к психотерапевту:
1. Вспомнить истинные причины травмирующей ситуации. Смещение внимания на создавшие ее внешние изменения помогут избавиться от самообвинений.

2. Не запрещать себе проявлять любые эмоции.

3. Помогать окружающим. Займитесь волонтерством, если у вас есть силы и психический ресурс. Лучше действовать по принципу концентрационных кругов: сначала помочь непосредственным близким, далее соседям, району и более широкому обществу. Однако не требуйте от других спасаться любым способом, если люди к этому не готовы. Для некоторых людей поехать заграницу, где у них ничего нет, будет большим стрессом, чем жить в прифронтовом городе. Каждый должен решать сам.

4. Общаться с людьми, имеющими схожий опыт. Это поможет избавиться от ощущения одиночества в борьбе со сложными переживаниями".

Как побороть "синдром выжившего"

"Подумайте о том, что война обязательно закончится и все, кто был "в тылу" начнут отстраивать Украину, а для этого нужно много внутренних сил и ресурсов"

"Синдром выжившего вникает после того, как человек пережил какое-то травмирующее событие, например: войну, потерю жилья, пандемию, геноцид и при этом остался жив, находится в относительной безопасности и может жить нормальной жизнью в то время, когда другие страдают.

Уцелевшие люди не могут понять, почему выжили именно они, подвергают сомнению то, что заслужили это. Они считают, что заслуживают какого-нибудь наказания за то, что, якобы, сбежали.

Поскольку вина – это не врожденное, а социальное явление, то на фоне этого уцелевшие очень страдают от осуждения со стороны тех, кто остался в более опасных местах.

Симптомы могут быть как физиологические, так и психологические.

К физиологическим относятся:
- тошнота;
- дрожь в теле;
- головная боль;
- нарушение сна;
- проблемы с ЖКТ.

К психологическим относятся:
-Раздражение;
- повышенная тревожность;
- злоба;
- апатия;
- утрата мотивации;
- чувство беспомощности и бессилия;
- панические атаки;
- изолирование себя от других;
- навязчивые мысли о смерти и самоубийстве.

Как человеку с справиться с синдромом выжившего
Важно вспомнить причины травмирующего события, чтобы понять, что вашей вины в этом нет. Спросите себя: "Кто начал войну? Кто запускает ракеты? Кто несет ответственность за это?" Главный здесь ответ – не вы! Не вы несете за это ответственность! Вашей вины в этом нет.

Примите свои эмоции. Многие считают, что находясь в безопасности, они должны чувствовать себя хорошо и жить так, как раньше: быть продуктивным, работать, учиться, выстраивать нормальные взаимоотношения.  А для этого эмоции горя, печали и скорби должны отсутствовать.
Но, к сожалению, они есть и каждый человек должен их проживать для того, чтобы двигаться дальше. Кому-то на это понадобится полгода, кому-то год, а кому-то вся жизнь. Спросите себя: "Что я сейчас чувствую по поводу травмирующего события?"

Позвольте себе тосковать, унывать, плакать… вы имеете на это полное право.

Выстраивайте заново смыслы, собственную опору. Смыслы — это то, что позволяет пережить самые сложные времена. Они должны быть настоящими и только вашими, действительно искренними. Что для вас сейчас важно? На что или на кого вы можете опираться?

Обязательно мечтайте. Это придает внутренние силы и дарит ощущение того, что есть ради чего жить.

Старайтесь привнести хоть какую-то рутину в свою повседневную жизнь. Вспомните свои былые ритуалы и начните вновь им следовать. Это успокаивает и выравнивает эмоциональное состояние, снижая тревогу.

Планируйте свой день, заведите привычку составлять график дня. Это существенно снижает тревогу и дает ощущение того, что вы контролируете свою жизнь.

Найдите способ помогать окружающим. Не бывает маленькой помощи, любая помощь - это помощь. Поэтому, если у вас есть ресурс на то, чтобы быть волонтером и помогать людям, обязательно делайте это.

Ищите свой круг общения. Если есть возможность, то продолжайте общаться с друзьями, находите единомышленников, тех, кто может с вами обсудить все, что произошло. Проговаривая свои переживания, вы проживаете горе и шаг за шагом двигаетесь дальше.

Да, сейчас вы в безопасности, но чувствуя вину вы проявляете себя как очень эмпатическую личность. То есть вы хороший человек и никогда не "бросали" своих. Сейчас вы находитесь в тылу для того, чтобы после победы было кому жить, кому отстраивать города и спасать остальных!

Подумайте о том, что война обязательно закончится и очень хотелось бы, чтобы потом все, кто был в тылу начали отстраивать Украину, а для этого нужно много внутренних сил и много ресурса! Сохраните этот ресурс и позже вы обязательно внесете свой важный вклад в общее благое дело".

Синдром выжившего - это серьезное состояние, которое необходимо "проработать" со специалистом
"Помните, никто не в состоянии изменить прошлое, поэтому нет смысла "замораживать" свою жизнь в настоящем"

"Синдром выжившего - это комплекс чувств и переживаний, которые может испытывать спасшийся от трагического события человек. Доминирующим чувством является вина, а так же стыд, жалость, подавленное состояние, апатия, депрессия.

Синдром выжившего является формой ПТСР (посттравматического стрессового расстройства) и лучше всего со следующими симптомами обратиться за помощью к психотерапевту:
1. Навязчивое чувство вины, чувство осуждения со стороны пострадавших больше или их родственников.
2. Апатия и раздражительность.
3. Угнетенное состояние, отсутствие желания жить, возможно даже игнорирование своих базовых потребностей, мысли о самоубийстве.
4. Социальная изоляция.
5. Как следствие, соматические проявления: головные боли, проблемы со сном, жкт, сердечно-сосудистой системой.

Если нет возможности получить профессиональную помощь, то можно сделать следующее:
1. Ревизия ответственности. Взять лист и ручку, разделить на 2 столбца. Разобраться, что вы контролируете, а на что совсем не можете повлиять.
2. Напишите список того, что вы можете сделать сейчас для тех людей, о ком вы переживаете, перед которыми чувствуете вину. Какое ваше действие может способствовать реализации той энергии, которая застряла в вас как чувство вины.
3. Говорите о своем состоянии. Попросите близкого человека вас просто выслушать или общайтесь с людьми, пережившими подобное. С синдромом выжившего важно не оставаться в одиночестве.
4. Позвольте себе чувствовать и испытывать эмоции. Не сражайтесь с ними, а старайтесь направлять энергию в то русло, которое вас не разрушает. Если удерживать чувства в теле, они становятся симптомом.

Помните, никто не в состоянии изменить прошлое, поэтому нет смысла замораживать свою жизнь в настоящем. Что хорошего вы хотите сделать здесь и сейчас?"

0

142

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы

​​ЕМОЦІЙНА ВТОМА ВІД ОЧІКУВАННЯ ПЕРЕМОГИ НА ВІЙНІ

Коли ми чогось довго чекаємо, накопичується почуття емоційної втоми, з'являється роздратування, злість і образа на відсутність позитивного результату.

🥺Як знайти стабілізацію, на що «спиратися» в моменти кризи та змін?

📌Резильєнтність — особливість нашої психіки, що дозволяє впоратися з нестабільними часами, попередити емоційне вигоряння, вийти з переддепресійного стану.

Резильєнтність — це відповідь психіки на різні труднощі.

❓Як розвивати резильєнтність, виховуючи в собі ментальну пружність і зміцнювати стабілізацію в непростий час змін?⤵️

1️⃣ Почніть із персональних дій!
Харчування + сон + фізична активність.

🚵🏻Наше тіло створено для активності, його потрібно годувати, дати відновлення через сон, активувати роботу лімфи та інших систем організму тренуваннями, пішими прогулянками. У такому разі з'являється тонус, тіло почне шукати способи отримання задоволення та відпочинку після витрачених зусиль.

2️⃣ Плануйте! Почніть із невеликих щоденних планів. Усі плани записуйте, щоб не забути.

📝Щодня додавайте в щоденник плани. І головне — записуйте свої відчуття в тілі, коли плани реалізуються вами! Ловіть почуття задоволення від реалізації досягнутого, хай навіть у дрібницях.

3️⃣ Зміцнюйте соціальну активність! Ідіть до спільноти — де є можливість для фізичних зустрічей, діалогу.

👫Людина — стадна істота. Через зустріч із людьми передається чужий досвід проживання труднощів та зміцнюється ваша резильєнтність.

4️⃣ Спогади не є небезпечними!

🤔Згадуйте свій пережитий досвід, фіксуйте отримані вами навички в щоденнику думок. Це дозволить вам знаходити нові ефективні стратегії для досягнення необхідного результату.

5️⃣ Погляд із боку. Кожна людина має кумира. Це може бути як відома людина, так і авторитетна постать із вашого життєвого досвіду. Напевно, ви вже знаєте історію життя вашого кумира, його непростий життєвий шлях.

💆🏻‍♀️Зробіть вдих-видих, закрийте очі й уявіть, що ваш кумир опинився у вашій ситуації. Яку б він дав вам життєву пораду? Напишіть рекомендацію.

🧏🏻‍♀️Тепер уявіть, що ви даєте рекомендацію вашому кумиру у важкій, непростій життєвій ситуації. Запишіть пораду. Подивіться на отримані результати. Вирішіть, що із записаного вам підходить, що подобається. Тепер — напишіть 3 конкретні дії, які ви готові здійснити.

🟩 Кожна криза дає можливість знайти в собі приховані ресурси та можливості, про які ви раніше і не здогадувалися. Дійте та зміцнюйте свою внутрішню опору.

Ольга Котляр, психолог-практик.

0

143

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы

Опори — це те, що допомагає нам переживати абсолютно різні стресові, травмуючі події. У період війни в цьому питанні немає винятків, нам також допомагають внутрішні опори, які дозволяють відчувати себе стійкими навіть у нестабільності.

Із чого вони можуть складатися?

🌿Природні інстинкти.
Ми влаштовані таким чином, що несвідомо реагуємо на зміни навколишньої реальності. І зараз свої інстинкти краще не ігнорувати.

🌿Орієнтир на "тут і зараз".
Іноді фантазії можуть викликати сильну тривожність, тому в такі моменти головне — заземлення та орієнтир на те, що ж насправді відбувається.

🌿Система цінностей, завдяки якій ми маємо уявлення про себе та знаємо, що для нас важливо, що цінуємо. Це такий собі компас, на який можна спиратися.

🌿Особисті якості.
Можна виписати собі на аркуші свої якості, відповідаючи на запитання: "яка я людина?".
Тут не варто виписувати якості, які не подобаються в собі. Краще, щоб це був список тих якостей, які будуть підтримуючими.

🌿Наш досвід подолання труднощів.
Кожен у житті мав як радісні моменти, так і стресові. З них усі виходили по-своєму, і цей досвід лишився з нами. Подумайте, що допомагало вам раніше в кризові періоди, завдяки чому ви впоралися, як зараз можна застосувати набутий досвід?

🌿Спільнота, з якою себе ідентифікуємо. Наприклад, це може бути професійне коло людей, чи волонтерська спільнота, чи відчуття себе українцем.

🌿Прийняття реальності такою, якою вона є, без ілюзій та фантазій. Спочатку це може бути складно, але в подальшому не буде розчарувань, що зміцнить опорність.

🌿Задоволення потреб: якісна їжа, вода, сон, спілкування з людьми. Також радість та сміх може давати опору, адже це показник продовження життя. Нам треба спиратися на те, що дає сили жити далі.

Бережіть себе!

0

144

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

​​Рефлексія про зміни в період змін

Ніхто з нас не був готовий до тих подій, в яких ми опинилися сьогодні. Постійні й нав’язливі хвилювання щодо майбутнього виснажують, а невизначеність, доповнена неправдивою інформацією, спустошує.

Далі аспекти, які також роблять нас вразливими в незвичних для нас умовах. ⤵️

💎 Звичка покладатися на алгоритми та щоденні ритуали

👉З одного боку, доведені до автоматизму дії, закарбовані життєві правила та алгоритми прийняття рішень спрощують нам життя, економлять внутрішню енергію, підкріплюють буденну логіку як життєдайну.

👉З іншого ж боку, гальмують відкритість до пізнання нового, готовність побачити ситуацію зі сторони й віднайти нові шляхи рішень.

💎 Потреба шукати причинно-наслідкові зв’язки

👉Тоді, коли попередня логіка, з якою ми прожили певну кількість років, не спрацьовує, а життєві правила не захищають, ми починаємо шукати винних.

❗️Пошук «винних» — це спосіб пояснити чи вибудувати для себе причинно-наслідковий зв’язок.

👉Такий спосіб мислення є корисним, щоб відчути певний контроль над життєвою ситуацією. Й коли легко віднаходиться образ, який можна ненавидіти, ми відчуваємо полегшення, оскільки він стає більш відчутним і певною мірою доступним для помсти.

📌У схожий спосіб наша психіка зазвичай бореться з дуже неприємними думками та емоційними переживаннями щодо себе, можливості втрати чогось чи когось, коли є загроза нашій власній ідентичності та почуттю гідності.

👉Однак нав’язлива спроба розкрити таємниці причинно-наслідкових зв’язків неодмінно призводить до пригніченого настрою, суму за втраченим та ще більшої кількості запитань, відповіді на які ми часто не готові прийняти або не маємо ресурсу.

💎 Наратив, що нас потрібно «врятувати»

👉У періоди невизначеності та адаптації до нових обставин, коли не вистачає ресурсу, ми прагнемо, щоб поруч із нами опинилася сильна фігура («ідеальний батьківський образ»), яка нас захистить та врятує від проблем, зокрема від прийняття рішень самостійно та відповідально.

📌Це допомагає нам підтримувати надію, що є той, хто беззаперечно нас любить, приймає такими, якими ми є, та дозволяє діяти абсолютно автономно (на власний розсуд), але готовий прийти на поміч, коли нам це буде необхідно.

✅ Саме зараз у нас з’явилася можливість почати діяти та мислити інакше, й ми вже почали це робити:

🔸підсилювати ті щоденні ритуали, які допомагають нам піклуватися про себе та рідних (наприклад, молитися щиро й від серця);

🔸почали об’єднуватися й бути більш відкритими одне до одного, роблячи спільну справу в міру своїх сил та на своєму власному «фронті»;

🔸зламали старі стереотипи про Україну та українців і самі формуємо нові змісти;

🔸вчимося жити сьогоденням, щоб бути максимально ефективними «тут і зараз», так ніби завтра залежить виключно від кожного з нас; 

🔸починаємо помічати й цінувати те, що здавалося нам буденним і сірим.

Олександр Аврамчук,
лікар-психолог, канд. психологічних наук.

0

145

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

С одной стороны не читать новости в наше время малодушно.
С другой, очень легко потерять душевное равновесие и покой, и даже попасть в зависимость от постоянного прокручивания потока страшных новостей. Есть специальный термин для этого - думскроллинг.

Моя коллега Кора Воронков написала замечательную статью про это, и как не потерять себя в лавине происходящего.
————————-
ДУМСКРОЛЛИНГ или зависимость от плохих новостей.
Пару недель назад у меня был ритуал. Открываю глаза, включаю телефон и чашка кофе с бесконечным чтением новостей. Потом, в голове прояснилось. Осознала, что ритуал то - бедовый. Опасный. И что, я себя им довела. До давления и "кровавых глаз". И имя даже ему есть – думскроллинг: прокручивание роковых новостей.

То же мне психолог?) Ладно. Я себя прощаю. Причины залипания всегда существенные и мощные по силе. Попытаюсь вывести их "человеческим языком" и примерить на себя:

1. Часто зависимость формируется в случае личной включенности в происходящее. Например, женщина с онкофобией и/или фиброзом может до бесконечности читать форумы о прохождении химиотерапии. Или те, кто оттуда (откуда не важно), не отлипают от маленьких экранчиков и жадно впитывают новости, чтобы построить хоть какой то прогноз на будущее.

2. Новостное пресыщение, часто возникает у тех, кто в целом тревожен. Мы взбудоражены внутри, нам трудно успокоиться и что-то размеренное (вроде, медитации) вызывает противодействие и усиливает тревогу. А читая новости, мы вдруг чувствуем, что окружающий мир - созвучен с нашим внутренним. Схема простая: "Я – не ОК. Мир – не ОК. А значит -  Я В ПОРЯДКЕ". Возникает мнимое чувство безопасности.

3. Еще одна причина – успокоение залипанием. Как от сигареты. Уровень допамина растет. Перелистываем, перелистываем, одно и то же. Ну правда же одно и тоже? Социальные сети устроены по принципу кровотока. Информация как вирус, одна и та же новость повторяется циклично. Это успокаивает. Втягивает нас в трансовое состояние. И возникает порочный круг: тревога – новости – тревога растет – нужны еще новости – новости жуткие – тревога еще больше – еще больше времени думскроллинга – тревога.

Это вредно. УЖАСНО ВРЕДНО. Мы забрасываем дела, интересы, становимся нетерпимыми к родным. Меняется наш гормональный баланс. Нервная система рвет сама себя на части.

Если вы заметили, что:

1. Не отрываетесь от новостей и с трудом контролируете время проведенное читая их.

2. Что после прочтения – вы не можете пошевелиться, приступить к делам, раздражаете и плачете по мелочам. 

3. Постоянно пересылаете новости другим, делаете репосты (ни смотря на низкую реакцию) то…

ТО обратите, пожалуйста, на себя внимание. Прислушайтесь, к своему состоянию. Обязательно оцените, изменилось ли оно особенно в последнее время. Если да – то нужно избавляться от зависимости.

Как? С трудом, но возможно.

1. Ограничьте каналы информации. Лучше, чтобы это была одна новостная лента по теме (например, информационный сайт или 1-2 блогера, которым вы доверяете)

2. С осторожностью относитесь к группам по горю. Я не имею в виду группы поддержки. А скорее, к группам с крайне настроенными активистами (с призывами к действиям и с пересказанной информацией).

3. Если совсем плохо – найдите доверенное лицо. Спонсора. Как в анонимных алкоголиках. Пусть он с эмпатией, пересказывает вам только важную информацию. У меня - это муж.

4. НЕ ЧИТАЙТЕ новости НОЧЬЮ и перед сном. Когда-то ,на курсе по работе с жертвами терактов нам рассказали, что мозг именно ночью – сам восстанавливает пробелы и ДОРИСОВЫВАЕТ информацию.

5. Двигайтесь. Захотелось подумскроллить – поприседайте, приготовьте еду, погуляйте, сделайте что то руками, поиграйте с детьми. Двигайтесь, как угодно, и куда угодно. Сделаете так два или три раза и сразу же заметите, что потребность стала меньше.

Обнимаю. Дзынь, за новые ритуалы!

Автор Kora Voronkov

0

146

  • Автор: Алла
  • Активный участник
  • Алла
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 421
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Пол: Женский
  • Провел на форуме:
    2 дня 1 час
  • Последний визит:
    2022-07-03 03:13:28

Ось уже п’ятий місяць поспіль українське суспільство, як єдиний механізм, працює задля спільної перемоги. Цілодобово, без перерв та вихідних.

Утім, навіть найсильнішим і найневтомнішим потрібен відпочинок, інакше виснаження не уникнути. Разом із психологом ми розібралися, як виникає синдром емоційного вигорання та що робити, аби подолати цей стан.

Що таке емоційне вигорання та як його подолати

Ось уже п’ятий місяць поспіль ми даємо відсіч російським загарбникам — на бойовому полі, волонтерському, економічному та інформаційному. За цей час суспільство налагодило роботу, як єдиний механізм, який працює заради наближення спільної перемоги. Працює цілодобово, без перерв та вихідних.

Утім, навіть найсильнішим і найневтомнішим потрібен відпочинок. Аби перевести подих, відрефлексувати та просто відновити сили. Інакше виснаження не уникнути, а за ним — втрата мотивації, проблеми зі здоров’ям і зниження ефективності.

У колонці лікарка-психолог Ірина Кулак розповіла, як виникає синдром емоційного вигорання та що робити, аби подолати його. А ще — поділилася кількома корисними порадами з профілактики цього стану, які можуть стати у нагоді. Зберігайте собі та діліться з друзями!

Психолог про емоційне вигорання

Ірина Кулак, лікар-психолог
Синдром емоційного вигорання (СЕВ) — це стан, коли людина відчуває фізичне та емоційне виснаження, спустошення і постійну втому у відповідь на вибіркові психотравмуючі чинники. Якщо звичайна перевтома може пройти за кілька днів, то з СЕВ усе складніше. Емоційне вигорання не мине просто так, навпаки, з часом стан людини може лише погіршитися.

Коли ми говорими про синдром емоційного вигорання, то перш за все йдеться про людей, які працюють у форматі "людина – людина". Це лікарі, вчителі, психологи, волонтери, менеджери тощо. Найбільш вразливі до СЕВ особи, схильні до емпатії та ідеалізації.

Постійна необхідність бути на зв'язку, емоційно співпереживати, вислуховувати інших, говорити самому, врегульовувати конфлікти, витісняти власні емоції, бути гарним працівником — це все вимагає сильного емоційного включення і на це витрачається багато енергії. Рано чи пізно "батарея сідає"
Таке виснаження може бути наслідком як тривалого стресу, так і однієї проблеми, яка матиме негативний вплив на людську психіку.

Які фактори можуть спровокувати емоційне вигорання?
Якщо детальніше розглянути причини виникнення СЕВ, то їх можна умовно поділити на внутрішні та зовнішні. Розбираємося з усім по порядку.

До внутрішніх факторів відносяться:

висока професійна відповідальність людини;
схильність до тривоги та депресії;
придушення негативних емоцій, раціоналізація своєї поведінки;
емоційна вразливість та емоційна стриманість.
Водночас, є низка зовнішніх факторів які викликають емоційне вигорання. Здебільшого вони пов’язані із роботою:

низька заробітна плата, яка не відповідає витраченим зусиллям людини;
низька підтримка керівництва і колег, нездорова конкуренція, психологічний тиск, знущання та цькування на роботі (мобінг);
невизначеність в оцінці проробленої роботи, неможливість повпливати на результат своєї праці;
хронічна напружена психоемоційна діяльність, психологічно важкий контингент.

Які симптоми емоційного вигорання?
Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє три основних симптоми емоційного вигорання. Важливо вчасно їх помітити, аби СЕВ завдав меншої шкоди вашому життю, психологічному та фізичному здоров’ю.

Почуття виснаження або втоми. У людини погіршується концентрація уваги, складно щось запам’ятати, порушується сон та знижується імунітет. На цьому етапі починаються проблеми зі здоров’ям.

Інтелектуальна та емоційна дистанція з роботою. Людина втрачає ініціативність та мотивацію, вже не хоче старатися і віддавати себе роботі. Може з’явитися відчуття негативу, пов’язане з роботою, відірваність від колективу.

Зниження професійної ефективності. З’являється і розвивається відчуття незадоволеності собою, виникають сумніви щодо власної компетентності та вибраної професії.

Як подолати синдром емоційного вигорання?
Отже, ви помітили у себе симптоми синдрому емоційного вигорання і хочете подолати цей стан. У такому випадку найкраща порада — звернутися до психотерапевта, адже інколи причини появи СЕВ можуть бути різними і неочікуваними для самої людини. Зі спеціалістом впоратися із цим станом буде легше.

Однак, є декілька порад, які допоможуть уникнути чи мінімізувати появу емоційного вигорання у вашому житті. Для профілактики СЕВ дотримуйтеся таких правил:

Піклуйтеся про себе. Самостійно знайдіть дієвий спосіб для боротьби зі стресом на роботі. Наприклад, смачний чай або кава, 15 хвилин на самоті, медитація, улюблена музика чи бесіда з цікавою колегою. Це має бути щось таке, що вас відволіче і дасть ресурс для подальшої праці.

Розділяйте роботу і дім. Не беріть роботу на доопрацювання додому. Спробуйте сформувати чіткі рамки і правила стосовно роботи у вашому особистому житті.

Відпочивайте. Це важливий момент, адже необхідно вчасно відновлювати внутрішню енергію. Було б добре мати ресурсне хобі, спілкуватися з комфортними людьми, слідкувати за своїм сном і т.д. Насичуйте життя інтересами, які не стосуються роботи.

Змінюйте діяльність. Це дуже класно допомагає. Принцип такий: людина, яка працює розумово, переключається на фізичну діяльність. Наприклад, спортзал, катання на велосипеді. А той, хто працює фізично, навпаки, читає книги, розгадує кросворди тощо.

Знайдіть однодумців. Важливо мати людину чи групу людей, які вас почують, де ви зможете висказати все і вас із цим приймуть. Де ви зможете почути інших і бути опорою один для одного.
.
Анастасия Плис
Наш Київ
.

Отредактировано Алла (2022-07-03 01:48:08)

0

147

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы

7 фраз, які не варто говорити військовим
Спілкуючись з друзями, близькими та рідними, які перебувають на фронті, можуть виникати сумніви, чи доречно розпитувати бійців про війну, чи ні. Ось перелік питань та фраз, які на думку психолога є недоречними.

1️⃣“Тобі страшно?”

💥Страшно усім, хто бачив війну. Зайвий раз нагадувати військовому про його страхи — не найкращий спосіб підтримати бойовий дух.

2️⃣“Чи є у нас шанси перемогти?”

💥Людина, яка воює, щиро вірить у перемогу і хоче відчути тилову підтримку та мотивацію. Людина все ж таки ризикує життям за нашу країну, за нас, і будь-які фрази, які змінюють цю впевненість — не найкращі.

3️⃣“Ми усі за тебе хвилюємося”

💥Коли військовий це чує, у нього складається враження, що він є основною причиною страхів і переживань у родині. І це не найкраща мотивація, коли рідні переживають за тебе і ти постійно маєш переживати за них.

4️⃣“Нащо ти туди пішов?”

💥У цьому випадку буде краще підтримати свідомий вибір близької людини й не знецінювати такий серйозний крок. Будь-яка людина відповість на це, але це краще не питати.

5️⃣“Давайте, наваляйте їм там”

💥Коли військовий чує цю фразу від чоловіка, який не воює йому хочеться закликати цього чоловіка самому піти й зробити це. Нічого приємного ця фраза не викликає. Людина воює, робить усе можливе для захисту нас і країни. Який сенс несе ця фраза? Вони й так прикладають багато зусиль.

6️⃣“Треба ж закінчувати цю війну”

💥Усі це розуміють і, звичайно, коли військовий чує таку фразу, у нього вона викликає протиріччя, що “а як же ми не здогадалися, що вже час закінчувати?”

7️⃣“Російська армія не вміє воювати”

💥Військові не хочуть чути, що армія, проти якої ми воюємо, ні на що не здатні бомжі. Доволі популярний меседж, що росіяни випадково забрели на нашу територію і взагалі не вміють воювати. Це знецінює вклад наших військових. Вони насправді протистоять сильному і численному ворогу і дуже добре справляються зі своєю задачею, за що їм величезна подяка. Не варто казати, що вони воюють проти слабших.
✍
Психологиня Ілона Ханько

0

148

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

Постійні нічні кошмари, пов’язані з ПТСР
👆Ми всі вже знаємо, що таке термін ПТСР - посттравматичний стресовий розлад. Один із найпоширеніших симптомів - це нічні кошмари.

❓Щоб зрозуміти, чому людям, які страждають на ПТСР, сняться кошмари, не потрібен диплом психолога. Наша підсвідомість часто штовхає травму, намагаючись дати їй вихід, наша свідомість - навпаки блокує її, і лише коли ми розслабляємося, дозволяє їй вийти.

ЗРОЗУМІЙТЕ ВАШІ СНИ

👆Навіть якщо ви не вірите в те, що сни мають значення, не відкидайте той факт, що деякі типи снів включають деталі, які ваша підсвідомість хоче, щоб ви визнали або пропрацювали. Для тих, у кого повторюються сни, пов’язані з ПТСР, очевидно, що страх і травма все ще діють.

📍Зверніть увагу на рецидиви. Якщо у всіх ваших снах повторюється конкретне місце, людина або дія, зверніть на це особливу увагу. Це важливо для вашого зцілення, і вам потрібно щось прийняти, змінити або пробачити.

🧩Прийміть, що сон - не реальність. Коли ви прокидаєтеся від кошмару, вас часто переповнює страх, що він збудеться. Прийміть, що сон - не реальність, а підсвідомий спосіб впоратися з проблемами, що залишилися від травми. Зосередьтеся на кроках, які ви вже зробили для зцілення, і відпустіть страх, що це стане реальністю.

КРОКИ, ЯК ПОДОЛАТИ НІЧНІ КОШМАРИ

🎯Визначте, чого ви насправді боїтеся. Визначте, що в кошмарі насправді є страхом. Це місце, особа (насильник), насильство чи сама подія? Часто кошмари включають подібні обставини, але різних людей або місця. Можливо, саме вчинок є страхом. Для одного мого пацієнта - це була людина. Хоча йому снилося те, що інакше було б приємними сновидіннями, однак ця особа, яка з’являлась, навіть у безпечний спосіб, перетворювала приємний сон на кошмар.

🙈Подивіться в очі своїм страхам. Можливо, вам просто потрібно повернутися до того місця, якщо це справді безпечно і зрозуміти, що воно більше не може зашкодити вам. Можливо, дія уві сні – це те, проти чого ви відчуваєте себе беззахисним, і вам потрібно навчитися захищатися: для когось це піти на курси самооборони, комусь - навчитися плавати, чи подолати якийсь зі страхів: боязнь собак, висоти чи змій. Якщо це окрема особа, тут можуть бути залучені різні сценарії. Іноді вам потрібно буквально зустрітися з людиною і поділитися своїми відчуттями. В інших випадках - вживати юридичних заходів. Іноді потрібно переїхати туди, де вони більше не становлять загрози у вашому житті. Інколи це все разом.

📝Щоденник снів. Після нічного кошмару знайдіть час, щоб записати деталі. Якщо ви часто уві сні переживаєте повторювані деталі, спробуйте розібрати й вирішити, чому вони завжди є частиною ваших кошмарів. Це чудовий метод, щоб дізнатися, що насправді викликає страх і як з ним боротися.

🔫Визначте свої тригери. Ви бачите такі сни щодня чи лише періодично? Якщо вони виникають лише періодично, то, швидше за все, це провокують певні речі в вашому повсякденному житті. Почніть спостерігати, брати до уваги та вносити зміни, щоб допомогти усунути тригери зі свого життя. Для однієї моєї клієнтки таким тригером був похід у конкретний продуктовий магазин у її рідному місті. Щось таке звичайне стало небезпечним для неї.

👩‍⚕️Зверніться за професійною консультацією. Це справді важливий крок для подолання ПТСР, зокрема нічних кошмарів. Крім того, що у вас з'явиться об’єктивна сторона, яка допоможе вам розібратися, ви зможете знайти впевненість, бо розповіли комусь про цей досвід, з ким не маєте близьких стосунків. Професійні психотерапевти чи психіатри також зможуть дати вам інші перевірені методи для полегшення. Такі речі, як сонна терапія, ліки проти депресії, тривоги чи безсоння, можуть допомогти. Однак їх мають призначати професіонали, з огляду саме на вашу конкретну ситуацію.

🙏 Інтернет-платформа психологічної допомоги «Розкажи мені» працює цілодобово. Для того, щоб поговорити з нашим психологом чи психотерапевтом потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.
✍
Психотерапевтка Катерина Галко

0

149

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы

Жіноча справа. Сміливість вижити.

Виїхати – це про залишити себе там, де ти могла дозволити бути самою собою,
Виїхати – це про зміну своїх сталих звичок, ритуалів і традиції,
Виїхати – це про складне усвідомлення, того, що відоме минуле -  неможливо, а попереду повна невідомість.

Жінки з дітьми, які виїхали за межі свого міста, області, країни із-за повномасштабної російської агресії проти України  – приймали для себе, можливо, саме найскладніше рішення в своєму житті.
Його неможливо порівнювати ні з одним іншим рішенням у житті кожного з нас.

Кожне з рішень має свої причини, наслідки, плюси і мінуси.

Зараз дуже багато говориться про цілий спектр почуттів вимушених тимчасових переселенців, а саме:

- Загострене почуття провини і сорому,
- Глобалізація почуття самотності,
- Відсутність почуття стабільності та невпевненості у завтрашньому дні,
- Часто виникаюче почуття безпорадності, неспроможності,
- Емоційні гойдалки,
- Ділення того, що відбувається навкруги на чорне та біле,
- Нездатність або заборона знову відчувати радість від життя,
- Заздрість до спокою та налагодженого побуту навкруги,
- Появлення думок на кшталт: “Я ні на що не впливаю, від мене нічого не залежить“,
- Почуття втрати контролю над своїм життям,
- Почуття залежності від допомоги.

Ми всі маємо право на різні почуття.

Отже, головне не знецінювати свої переживання, розпізнати їх, дозволити їм бути, а в випадку, коли складно справлятись – звернутись до спеціаліста за допомогою.
Першочергово, для покращення загального стану людини рекомендується піклування про себе.
В край необхідно подумати, яким чином це можливо зробити в існуючих умовах. Тут можна говорити про окреслення для себе приблизних строків та місця свого перебування,  інтеграцію своїх старих звичок в нову реальність, планування дня, тижня, найближчого місяця.
Бути приналежним до спільноти однодумців, мати стале місце, куди можна прийти і поділитись своїми переживаннями. Після деякого часу бажано сконцентруватись на соціалізації і, якщо існує бажання бути корисним та допомагати – знайти місце де це можливо робити.
Жінка, яка убезпечила своїх дітей – надзвичайно смілива в своєму вчинку!

Кожній з них є бажання сказати:

“ Ти сильна!
Тобі було не легко.
Вірогідно, ти довгий час сумнівалась.
Ти домовлялась з собою але, як би то не було складно – ти справилась!”

У кожного своя історія, кожен сам приймає рішення стосовно свого буття.
Виїжджати чи не виїжджати – вибір кожного, який має свій унікальний сенс.

Бережіть себе і своїх дітей!

Автор: Yuliia Kyrii
Фото: “sudo artist”

0

150

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

⚪️ Тривога — це емоційне переживання на невідомість. Вона пов'язана з майбутнім, з думками про нього, де психіка несвідомо мобілізується для подолання потенційно небажаної ситуації.

⚪️ Іноді тривога нам допомагає. Наприклад, повітряна тривога розрахована на те, щоб викликати внутрішню тривогу та відповідну реакцію від жителів міста — піти в укриття (сховатися). У таку мить виникла внутрішня тривога служить нам помічником, щоб уберегти себе.

⚪️ Але буває тривога, яка базується на фантазії та думках: "а раптом…", "що ж я робитиму?", "як буде через місяць/рік?" і так далі. З одного боку, це сприяє продумуванню запасних планів дій у різних ситуаціях або ухваленню певного рішення, щоб уникнути неприємних наслідків. Але іноді ця тривога просто живе в тілі, не спонукає до продуктивних дій та лише погіршує психологічний стан. Тому є низка способів зниження тривоги і вирівнювання свого емоційного стану.

К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы
К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы
К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы
К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы
К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы

0

151

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

ПОЧУТТЯ ТА РЕАКЦІЇ НА ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ
(ЦІ РЕАКЦІЇ НОРМАЛЬНІ У СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ)

🧎‍♂   ТІЛО: головний біль, біль у спині, біль у животі, діарея, проблеми зі сном, стиснення у шиї та плечах, низька енергія або загальна втома.

😬    ЕМОЦІЇ: сум, злість, вина, безпорадність, заціпеніння, розгубленість, розчарування, занепокоєння та тривога про майбутнє і страх, що подія може повторитися. Почуття можуть з'являтися несподівано, коли ми найменше цього очікуємо.

🤨     МИСЛЕННЯ: складнощі з концентрацією, зацикленість на подіях, забування побутових речей, проблеми з включенням у повсякденні справи. Думки, як і почуття, можуть з'являтися раптово.

🙆‍♂     БЕЗПЕКА: складнощі вийти із квартири або залишитися одному. Очікування небезпеки навіть у ситуаціях, де її немає.

Поширте, будь ласка, серед тих, хто потребує допомоги:
Сайт https://www.samopomi.ch/

0

152

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

ПОЧУТТЯ ТА РЕАКЦІЇ НА ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ
(ЦІ РЕАКЦІЇ НОРМАЛЬНІ У СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ)

🧎‍♂   ТІЛО: головний біль, біль у спині, біль у животі, діарея, проблеми зі сном, стиснення у шиї та плечах, низька енергія або загальна втома.

😬    ЕМОЦІЇ: сум, злість, вина, безпорадність, заціпеніння, розгубленість, розчарування, занепокоєння та тривога про майбутнє і страх, що подія може повторитися. Почуття можуть з'являтися несподівано, коли ми найменше цього очікуємо.

🤨     МИСЛЕННЯ: складнощі з концентрацією, зацикленість на подіях, забування побутових речей, проблеми з включенням у повсякденні справи. Думки, як і почуття, можуть з'являтися раптово.

🙆‍♂     БЕЗПЕКА: складнощі вийти із квартири або залишитися одному. Очікування небезпеки навіть у ситуаціях, де її немає.

Поширте, будь ласка, серед тих, хто потребує допомоги:
Сайт https://www.samopomi.ch/

0

153

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

😳 ЩО ТАКЕ ФЛЕШБЕК? ЯК СОБІ ДОПОМОГТИ?

У тих, хто в минулому пережив травматичну подію, можуть траплятися флешбеки. Флешбек – мимовільні спогади з минулого, болісні та лячні. Здається, що минула травма відбувається зараз.

⚡️ Під час флешблеків буває важко сприймати реальність.

Як ви можете допомогти:
✋ 1. Скажіть собі, що це спогади, що це не відбувається зараз.
✋ 2. Зробіть повільні, глибокі вдихи. Глибоке дихання є важливим, тому що воно збільшує кисень у вашому організмі і допомагає швидше вийти з тривожного стану.
✋ 3. Зосередьтеся на навколишньої реальності за допомогою органів відчуттів. Подивіться на предмети, що оточують вас, послухайте звуки або увімкніть музику.
✋ 4. Носіть завжди із собою предмет, який може вас заспокоїти та повернути в сьогодення.
✋ 5. Доторкніться до чогось дуже холодного або гарячого.

⚡️ Як ви можете попередити флешбек?
Ознаками майбутнього флешбеку може бути зміна настрою, дихання, раптовий жар або озноб, помутніння зору. Спробуйте визначити, що викликає спогади. Це може бути зовсім незначна дрібниця, на яку зазвичай ви не звертаєте увагу.
Розуміння цих ознак може допомогти вам впоратися з флешбеками або послабити їх.

Інформацію про способи самодопомоги ви можете знайти на сторінці: https://www.samopomi.ch/psikhichne-zdor … truchannja
Instagram https://instagram.com/samopomo.ch?utm_medium=copy_link

0

154

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

РЕКОМЕНДАЦИИ ДЛЯ УМЕНЬШЕНИЯ СТРЕССОВОЙ РЕАКЦИИ

- не оставайтесь один. Наличие рядом хотя бы одного человека, который может поддержать, снижает уровень стресса. Ученые доказали, что поддержка близкого человека положительно влияет на иммунную, нейроэндокринную и сердечно-сосудистую систему;

- признавайте собственные чувства. Признание и принятие боли, страха, обиды снижает напряжение и стресс;

- включитесь в ежедневные заботы. Сосредоточение на бытовых делах отвлекает от тревоги и снижает стрессовые реакции;

- займитесь физической активностью. Бег, упражнения, прогулки снижают уровень стресса и тревоги;

- соблюдайте режим питания и сна. В процессе сна мозг продолжает свою активность, необходимо около 8 часов для полноценного восстановления.

Больше информации вы можете узнать на сайте: https://www.samopomo.ch/mental-health/s … nd-burnout

0

155

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

😳 ЩО ТАКЕ ФЛЕШБЕК? ЯК СОБІ ДОПОМОГТИ?

У тих, хто в минулому пережив травматичну подію, можуть траплятися флешбеки. Флешбек – мимовільні спогади з минулого, болісні та лячні. Здається, що минула травма відбувається зараз.

⚡️ Під час флешблеків буває важко сприймати реальність.

Як ви можете допомогти:
✋ 1. Скажіть собі, що це спогади, що це не відбувається зараз.
✋ 2. Зробіть повільні, глибокі вдихи. Глибоке дихання є важливим, тому що воно збільшує кисень у вашому організмі і допомагає швидше вийти з тривожного стану.
✋ 3. Зосередьтеся на навколишньої реальності за допомогою органів відчуттів. Подивіться на предмети, що оточують вас, послухайте звуки або увімкніть музику.
✋ 4. Носіть завжди із собою предмет, який може вас заспокоїти та повернути в сьогодення.
✋ 5. Доторкніться до чогось дуже холодного або гарячого.

⚡️ Як ви можете попередити флешбек?
Ознаками майбутнього флешбеку може бути зміна настрою, дихання, раптовий жар або озноб, помутніння зору. Спробуйте визначити, що викликає спогади. Це може бути зовсім незначна дрібниця, на яку зазвичай ви не звертаєте увагу.
Розуміння цих ознак може допомогти вам впоратися з флешбеками або послабити їх.

Інформацію про способи самодопомоги ви можете знайти на сторінці: https://www.samopomi.ch/psikhichne-zdor … truchannja
Instagram https://instagram.com/samopomo.ch?utm_medium=copy_link

0

156

  • Автор: Ирина
  • Коллега
  • Ирина
  • Откуда: Россия
  • Зарегистрирован: 2015-08-29
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 933
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    4 дня 14 часов
  • Последний визит:
    Вчера 20:24:23

К чату "Будни ап.." 2.0 Война-2022 (часть 2) - пси-помощь и советы

Як допомогти дитині, що переживає посттравматичний стрес: поради від МОН

Проєкт "Підтримай дитину" від Міністерства освіти й науки України виклав поради для батьків, що зможуть допомогти налагодити контакт та заспокоїти дитину, що переживає посттравматичний стрес. Їх виклав офіційний пресцентр МОН.

Ці прості рекомендації зможуть дійсно підтримати малечу, знайти підхід і правильно попіклуватися про неї:

старайтесь убезпечити її від розповідей очевидців, трагічних сцен, розпитування сторонніми про пережиті нею події — все це може травмувати психіку дитини;

поставиться з розумінням, якщо дитина починає поводитися, як діти молодшого віку. Це реакція малечі на стрес.;

дозвольте сумувати. Вислуховуйте її думки та страхи без осуду, запитайте, що турбує, чого боїться; підтримуйте її, обговоріть, як поводитися, щоб почуватися в безпеці;

подбайте, щоб дитина перебувала в теплі та безпеці, якомога далі від шуму та значного скупчення людей;

частіше обіймайте та притуляйте дитину до себе, але з її дозволу;

повертайтесь до  звичного режиму дня;

створюйте умови для ігор та відпочинку;

відповідаючи на запитання дитини про події, пояснюйте усе простими словами, уникайте подробиць, що можуть налякати; пояснюйте, що відбувається у поточний момент;

говоріть із дитиною ласкавим та спокійним голосом;

приділяйте дитині якомога більше часу та уваги;

постійно нагадуйте, що вона в безпеці;

чітко визначте правила поведінки та поясніть їх;

заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, давайте їй таку можливість.

поясніть, що дитина не винна в тому, що сталося;

не розлучайте, якщо це можливо, з тими, хто піклується про неї — із сестрами, братами, близькими родичами;

дозволяйте бути поруч із вами, якщо їй страшно.

0

157

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

🤯  ЯК РОЗПІЗНАТИ ТРИГЕРИ СТРЕСУ?

Не так багато можна зробити для запобігання стресу, але є немало способів більш ефективного управління стресом.

😀 Наприклад, ви можете:

- навчитися розслаблятися і / або медитувати;
- регулярно виконувати фізичні вправи;
- використовувати технології тайм-менеджменту.

Якщо ви не впевнені стосовно того, що викликає у вас стрес, почніть вести щоденник, в який записуйте стресові епізоди протягом трьох-чотирьох тижнів. Вам, можливо, буде потрібно занотувати наступне:
·   дату і час;
·   місце стресового епізоду;
·   що ви робили;
·   з ким ви були;
·   як ви почувалися емоційно;
·   що ви думали;
·   що ви зробили.

Оцініть ваше фізичне і психічне самопочуття і рівень стресу (від 0 до 10, де 10 – найвищий рівень стресу, який ви коли-небудь відчували).

Ви можете використовувати щоденник, щоб:

·  з'ясувати, що викликає ваш стрес;
·  визначити, як ви дієте в стресовому  стані;
·   розробити більш ефективні механізми подолання.

Експрес-діагностику ви можете зробити за посиланням: https://www.samopomi.ch/get-tested/perc … -scale-pss

Якщо стрес викликає серйозні проблеми зі здоров'ям, зверніться за допомогою до професіонала.

0

158

  • Автор: Ирина
  • Коллега
  • Ирина
  • Откуда: Россия
  • Зарегистрирован: 2015-08-29
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 933
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    4 дня 14 часов
  • Последний визит:
    Вчера 20:24:23

Какими продуктами можно "заедать" стресс во время войны

Марина Горносталь 18 июля
канал Gloss.ua в Telegram

На фоне полномасштабного вооруженного вторжения России в Украину психика людей ежедневно находится в стрессовом состоянии. Эксперты проанализировали результаты многочисленных исследований и составили перечень из десяти здоровых продуктов питания, которые могут помочь человеку справиться со стрессом и способны позитивно влиять на нервую систему человека во время войны.

Чем можно "заедать" стресс
Субпродукты - печень, сердца, почки и другие органы убойных животных являются богатым источником витаминов группы В (особенно В12, В6, В2, В9, В4). Эти витамины активно участвуют в производстве дофамина и серотонина, что помогает регулировать и повышать настроение, а также необходимо для контроля стресса.

Яйца - содержат витамины, минералы, аминокислоты и антиоксиданты, которые необходимы для здоровой реакции на стресс.

Жирная рыба - к примеру, лосось, скумбрия, сардины, форель и сельдь богаты омега-3, что в результате способствует здоровой работе мозга. Рекомендуется употреблять не больше двух или трех порции жирной рыбы в неделю. Если употреблять больше 2-3 порций в неделю, может увеличиться риск развития расстройств настроения и повышения тревожности из-за дисбаланса омега-3-6-9.

Петрушка - насыщена антиоксидантами, нейтрализующими нестабильные молекулы и защищающими клетки от окислительного стресса, который может быть связан с депрессией и тревогой.

Чеснок - содержит много соединений серы. Известно, что он уменьшает симптомы тревоги и депрессии.

Тахини - кунжутная паста, которая является источником аминокислоты L-триптофана для улучшения настроение.

Семена подсолнечника - являются источником витамина Е, магния, марганца, селена, цинка, витаминов группы В и меди.

Брокколи - содержит сульфорафан, что может оказывать успокаивающий и антидепрессивный эффект. В целом крестоцветные овощи (брокколи, цветная капуста, белокочанная капуста и т.д) являются источником большого количества магния, витамина С и B9, которые также могут снизить риск развития некоторых видов рака, сердечных заболеваний и психических расстройств (например, депрессия).

Ромашка - главный природный антистресс. Чай из ромашки и ромашковый экстракт способствуют спокойному сну, уменьшают симптомы тревоги и депрессии.

Черника - высокое содержание антиоксидантов, которые оказывают мощное противовоспалительное и нейропротекторное действие.

По материалам платформы доказательной информации о здоровье во время войны от INSCIENCE "Бережи себе".

0

159

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

Хочу поделиться своим опытом принятия перемен в наше сложное время.

Когда в начале войны мы приехали во Львов, я заметила в себе такую штуку. Поскольку бегство из Киева было неожиданным, вынужденным, во мне как будто напряглось что-то, что связывало меня с моим домом. Как невидимая пуповина, которая растянулась, болит, но держит. Внутри как будто застыла болезненная спайка: хочу назад, но не могу. И это состояние на какое-то время полностью перекрыло мои восприятия того, что вокруг меня реально происходило, у меня на вовне тупо не хватало внимания. Почти все мое внимание было на этой внутренней боли. Я как будто заморозилась. На автомате, в шоке делала самое необходимое, а внимание было где-то. По факту было новое место, очень даже комфортное, новые люди, очень хорошие, а я бессознательно вся была сосредоточена на этой спайке. Там было их еще несколько, свзяанных с войной и неверием в происходящее, с деньгами, а хватит ли и где их дальше брать. Вот на них и было все внимание, и было больно. И в какой-то момент на примере ребенка, который радуется любому изменению, любой новизне, я вдруг увидела эту свою пуповину. Я поняла, что я не то что не радуюсь новизне, понятно, что ситуация далеко не радостная, а мне очень плохо, хотя тут не бомбят, не стреляют, есть крыша над головой, есть еда, есть поддержка. Есть новизна, а я ее не замечаю, не принимаю, не ценю, а наоборот, страдаю. И это не нормально. Потому что я не даю подтверждения и внимания людям, которые нас приютили, не особо помогаю, потому что нет сил, не работаю, потому что сама в шоке, и много чего еще не делаю. И это очень плохо. И заметив эту свою пуповину, я задала самой себе вопрос 'а ты в последнее врем. была так сильно счастлива в своей жизни там, дома?' И ответ был отрицательным, потому что всегда есть разные но. 'А почему тогда ты так страдаешь?'  В этом месте началось мое постепенное растождествление с этой моей пуповиной. Потом я таки вернулась домой, и случился прилет. И мы снова переехали. Потом вставила стекла и собиралась вернуться, и еще один прилет, и вот уже почти всю войну мы живем где-то, не дома, и знаете что? я уже привыкла ), и мне даже многое нравится не дома, и у меня даже стали появляться идеи на тему того, где и как я хотела бы жить. И я знаю, что живи я как раньше, этого бы не случилось. На столько сильной была моя пуповина. Есть более легкие люди, конечно ), но и таких как я очень много, и вот для нас такая себе шоковая терапия.

И так я делаю с тех пор все чаще: я стараюсь сравнивать свои чувства с тем, что реально есть вокруг меня, перепроверять их. И если базово все хорошо, то значит нет причин для грусти, печали, страданий и прочего. Я напоминаю себе об этом, и это стабилизирует. Я стараюсь благодарить за все хоть немного хорошее, что происходит. Замечаю это и благодарю пространство. Ведь этого могло и не быть. Сравниваю себя с передовой или Харьковом или Николаевом не для того, чтобы голову пеплом посыпать, а чтобы напомнить себе, что все хорошее не само собой происходит, и нужно это замечать и подтверждать. Есть закон: что подтверждаем, то и растет. Будем подтверждать плохое, его станет больше. Я выбираю наоборот.

Стараюсь замечать что-то новое, что происходит со мной и анализировать это на предмет, это позитивная динамика или не очень. И соответсвенно, если она вверх, то значит нужно этого еще, а если динамика в минус, то не нужно больше так делать.

Мир устроен очень разумно, что бы мы об этом ни думали. Люди подобны детям, которые, еще не понимая законов мироздания, сначала их всячески нарушают, а потом обижаются и сетуют на последствия. И происходящее с нами - это условия для нашего психологического и духовного взросления. И ведь мы взрослеем ). Каждый прокачивает что-то свое, как нация мы консолидируемся, и надо, замечая цену, все же делать упор на достижения, подтверждать их самим себе. Вселенная щедра и изобильна, но нужно замечать ее подарки и брать их )
Виктория Кравец, фб

0

160

  • Автор: Натали
  • Коллега
  • Натали
  • Зарегистрирован: 2015-09-07
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 3035
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    6 дней 15 часов
  • Последний визит:
    2022-08-07 15:58:04

■■■
Не ругайте себя, если испытываете нечто подобное.

Автор текста : Анастасия Рубцова

Давайте, я просто расскажу о вещах, которые абсолютно нормальны сейчас, в остром стрессе.
Чтобы никто не пугался сам себя.
Потому что нам и без того есть чего пугаться.
Итак.                                                                                          🔰
- Провалы в памяти. Ощущение «не понимаю, что я делаю и куда иду, да впрочем, и кто я, тоже не понимаю». Все вылетает из головы, начал фразу – забыл, буквально забыл, чем собирался ее закончить. Пошел – забыл, куда. Назначил встречу и забыл, сел не на тот автобус, забыл телефон, забыл забрать ребенка.                                     🔰
- Чувство, что ни в чем нет смысла. Это не отчаяние, а скорее недоумение – искренне не понимаешь, зачем чистить зубы, зачем идти в офис, зачем писать посты в соцсетях. Будущего нет.                                                                                   🔰
- Невозможность доделывать что-то, начатое до войны – дочитывать книгу, дописывать научную статью, дошивать юбку, продолжать какие-то отношения.                                                                            🔰
- Ватная голова, как будто внутри нее есть какие-то зоны обморожения. Они не включаются и не работают. Не знаю, как точнее описать – наверное, больше всего это похоже на то, как трогаешь языком замороженную щеку у стоматолога. Мысли разбегаются и путаются.             
🔰
- Простейшие вещи делаются безумно долго. Можно часами сидеть и смотреть в одну точку. Можно пойти ставить стирать белье – и через 40 минут обнаружить себя сидящим на кухне.                 
🔰
- Не понимаешь смысла обращенных слов. Буквально, они разваливаются на буковки, на звуки, на шум. Довольно страшное ощущение, но сейчас нормально и оно.                                                 🔰
- Говорить не можешь. Физически не можем, даже когда надо, с близкими, с коллегами, говорить физически больно, даже самые простые фразы.                                                                                  🔰
- Или, наоборот, не можешь замолчать ни на секунду. Лихорадочно говоришь и говоришь, неважно, что, пихаешь какие-то слова в каждую пустую секунду, и сам понимаешь, что со стороны звучишь не очень, и даже не пытаешься что-то формулировать логично и связно.                                 
🔰
- Внезапная острая ненависть к кому-то или чему-то. Жгучая, как будто тебя облили кипятком. Ты раньше и не думал, что можешь испытывать что-то такой силы. В те моменты, когда она отпускает, оседаешь на пол и чувствуешь себя, как будто тебя вынули из мясорубки. Ненадолго.       
🔰
- Ярость и ощущение предательства. В целом ярость и злость – неплохие чувства, они означают, что у психики пока остаются силы. Можно попробовать использовать энергию злости хоть на что-то полезное. Но не факт, что получится.                                                                                🔰
- Нестерпимое раздражение на сущие мелочи. Не там оставленную чайную ложку, расстегнутую молнию сумки, звук телефона. Не говоря уже о близких, близкие могут бесить так, что и передать нельзя – хотя краешком сознания мы понимаем, что ничего необычного они не делают.     
🔰
- Жутковатое экзистенциальное одиночество и бездомность. Даже если дом есть, никуда не делся, и мы сидим на собственном родном диване.                                                                                  🔰
- Ощущение «черного мира», как будто кто-то погиб – то ли мы, то ли кто-то из близких, то ли весь мир. Как будто в нем не осталось ни красок, ни листочков, ни звуков, ни друзей, ни детей, ничего, ничего.                                                                       🔰
- Или, наоборот, радость и облегчение. Какие-то довоенные вопросы удачно разрешились сами собой или оказались оглушительно неважны. Можно об этом больше не думать.                               

🔰
- Стыд за эту радость. Вообще много разных видов стыда. Стыд за то, что чувствуешь себя виноватым. Стыд, что недостаточно чувствуешь себя виноватым. Стыд за то, что ты не герой. Стыд за растерянность. Стыд за то, что тебе тревожно. И так далее.                                                      🔰
- Легкая эйфория, прямо-таки подозрительная. Беспечное ощущение «все будет хорошо», «да это ерунда, через пару недель все закончится».     
🔰
- Физическое ощущение разорванности на куски. Экзистенциальный ужас, панические атаки, когда мир кажется жутким и подозрительным местом. Это один из самых неприятных возможных симптомов, но пройдет и он, поверьте, психика справится.                                                                             🔰
- Бессонница.
- Или, наоборот, бесконечное желание спать, спать и спать.
- Кошмары, в которых мозг играет страшными картинками – война, апокалипсис, ядерный взрыв на горизонте, перестрелки, взрывы поездов, падающие самолеты, пузырящаяся земля.                   
🔰
- Странные и сильные боли без причин в неожиданных местах – спина, голова, желудок, глаза. Внезапные аллергии на пустом месте. Воспаления всех слизистых. Это иммунитет не выдерживает от перенапряжения, поэтому рвется, где тонко, иногда сразу в нескольких местах.                                                                                  🔰
- Диковатые вкусовые пристрастия, когда ешь вперемешку шоколад, мясо, яблоки, хлеб, колбасу, халву, запивая все это кефиром. Бесконечно ешь, ешь и ешь, и все равно голодный.             
- Или, наоборот, вообще не чувствуешь голода.         
🔰🔰🔰🔰
И так далее. Это далеко не все симптомы, могут быть и другие, а могут отсутствовать и вообще все, имейте в виду.
Помните, что психика пытается справиться с происходящим.
Изо всех сил.
Старается вместить в себя новые знания о мире и о людях, и иногда трещит по швам, как космический корабль во время перегрузок.
А иногда вынуждена врубать предохранители.
☀️Дадим ей время на пересборку. В это время крайне важно одно - забота о своих физических потребностях: еда, сон, прогулки и слушать что просит тело. Спать - значить спать, есть - значит есть.
Это лучшее и пока единственное, что мы можем.

Автор текста : Анастасия Рубцова (с)

0

Страница:   1 … 6 7 8 9 10 … 14